Економіка і управління бізнесом

Інтеграція України у глобальну економіку з урахуванням лімітованості традиційних природніх ресурсів потребує нового бачення розробки та впровадження організаційно-економічного базису розвитку національної економіки в цілому. На сьогоднішній день ця проблема є актуальною, оскільки розвиток економіки пов’язаний із підвищенням рівня конкурентоспроможності як промисловості, так і аграрного сектору. Доведено, що стратегія розвитку біоекономіки в Європі націлена на підтримку інноваційної діяльності та проведення НДДКР із урахуванням пріоритетів секторів біоекономіки. Європейське інноваційне партнерство (ЄІП) відіграватиме в майбутньому ключову роль також, як і Об’єднані програмні ініціативи (ОПІ). Дані ініціативи підтримують формування та використання баз даних та знань, а також стимулюють взаємодію інструментів політики на загальноєвропейському, регіональному та національному рівнях, також пропонують механізми залучення інвестицій у сектори біоекономіки. Обґрунтовано, що концепція розвитку біоекономіки в європейському економічному просторі передбачає розробку, презентацію та затвердження єдиної Стратегії, яка може імплементуватись в усіх країнах ЄС. Також визначено, що для отримання ефекту необхідно використовувати регуляторну фрагментацію, яка буде охоплювати всі сектори біоекономіки. Визначено, що для перспективного розвитку біоекономіки в Україні необхідно вирішити наступні проблемні питання: підготовка фахівців у сфері біоекономіки; недостатнє фінансування розробок у сфері біотехнологій; недостатній розвиток інтеграції між освітою, наукою та бізнесом; незацікавленість органів місцевого самоврядування у розвитку секторів, що належать до біоекономіки; відсутність елементів інфраструктури біоекономіки; недосконалість механізмів комерціалізації наукових розробок та управління інтелектуальною власністю; регулювання та підтримка розвитку біоекономіки на державному рівні

біоекономіка; біотехнології; лімітовані ресурси; інфраструктура біоекономіки; стійкий розвиток