Особливості функціонування галузі м’ясного скотарства

Людмила Степасюк
Анотація

У статті розглянуто сучасний стан розвитку м’ясного скотарства, досліджено динаміку його основних показників, а також фактори, які стримують розвиток галузі. Визначено, що скотарство є надзвичайно важливою галуззю сільського господарства, проте нестабільність соціально-економічної ситуації, низький рівень концентрації капіталу в аграрній сфері, диспаритет цін між сільськогосподарською продукцією і продукцією промисловості та його наслідки зумовили хронічні негаразди в даній галузі. Встановлено, що скорочення поголів’я тварин, погіршення його якісного складу спричинили зниження якості продукції та зменшення об’ємів її виробництва, і як наслідок споживання цінних продуктів харчування. Тому для стабілізації ситуації в даній галузі з боку держави варто запроваджувати механізм державної підтримки розвитку тваринництва з метою відновлення потенціалу галузі та забезпечення населення продуктами харчування, а країну – стабільними міжнародними позиціями. Обґрунтовано, що невід’ємною умовою ефективного господарювання в галузі м’ясного скотарства є активне використання переваг ринкових відносин. Виробничо-економічні зв'язки у м’ясопродуктовому підкомплексі мають базуватись на взаємоузгодженій співпраці на стадіях виробництва сировини, її переробки та споживання готової м’ясної продукції, а також створенні інтегрованих виробничих формувань. Доведено, що одним із вирішальних факторів поступального розвитку галузі м’ясного скотарства є кормова база та нарощування селекційного ядра. Зазначено, що відносини між виробниками продукції скотарства і переробними підприємствами повинні базуватись на об'єктивно-обґрунтованій ціновій політиці, яка виключала б ціновий диспаритет у відносинах учасників м'ясопродуктового підкомплексу країни

Ключові слова

яловичина; приріст ВРХ; скотарство; ефективність; собівартість; прибуток; рентабельність

ЦИТУВАТИ
Stepasyuk, L. (2019). Features of the functionality of the meat distribution. Economics and Business Management, 10(2), 124-133. http://doi.org//10.31548/bioeconomy2019.02.124
Використані джерела
Використані джерела в процесі публікації