Економіка і управління бізнесом

Удосконалення системи бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється в Україні з урахуванням вимог міжнародних стандартів та законодавства Європейського Союзу. Існують певні розбіжності в змісті стандартів П(С) БО 7 «Основні засоби» та М(С) БО 16 «Основні засоби» при : визначенні критеріїв визнання активу основним засобом ; його класифікації, оцінки і переоцінки; застосування методів нарахування амортизації тощо. Відповідно до визнання активу в міжнародній практиці є ймовірність того, що майбутні економічні вигоди, надійдуть безпосередньо до суб’єкта господарювання, при визначенні одиниці об’єкта в кожному конкретному випадку повинно застосовуватися професійне судження. Класифікація основних засобів передбачає виділення окремих класів  транспортних засобів ( кораблі, літаки та автомобілі) та інструментів, приладів і інвентаря ( меблі, приладдя та офісне обладнання). Визначені види вартості основних засобів: поточна (відновна), балансова та можлива ціна продажу, не передбачена - залишкова, чиста вартість реалізації необоротного активу. Проведення переоцінки основних засобів відбувається при істотному відхиленні залишкової вартості об’єкта від його справедливої. Регламентовано використання наступних трьох методів амортизації основних засобів: прямолінійного (відповідає прямолінійному методу за П(С)БО 7); зменшення залишкової вартості (аналог – зменшення залишкової вартості); суми одиниць продукції (аналог виробничого методу).Відсутні два методи нарахування амортизації :кумулятивний та прискорений зменшення залишкової вартості, але не обмежені можливі в застосовувані інших методів амортизації. Впровадження  М(С) БО 16 «Основні засоби» суб’єктами суспільного інтересу в Україні надасть можливість перейти на міжнародну практику ведення бухгалтерського обліку

основні засоби; одиниця об’єкта основних засобів; класифікація; оцінка; переоцінка; методи нарахування амортизації; справедлива вартість об’єкта; зменшення залишкової вартості; суб’єкти суспільного інтересу