Економіка і управління бізнесом

У статті досліджено теоретичні засади соціально-економічних наслідків земельної реформи в Україні. Проаналізовано перспективи та можливості відкриття ринку землі сільськогосподарського призначення в Україні через зарубіжний досвід реформування земельних ресурсів. Визначено, що функціонує велика кількість сільськогосподарських підприємств, які використовують сільськогосподарські землі здебільшого для максимального власного збагачення без врахування норм раціонального землекористування. Визначено, що в процесі проведення аграрної реформи важливе місце буде мати залучений капітал, який у правових межах механізму обігу земель сільськогосподарського призначення буде використаний усіма учасниками, а саме державою та власниками / продавцями з покупцями/орендарями. Ефективність впровадження та функціонування ринку землі буде здійснюватися на підставі сформованої наукової бази, фактичної діяльності державних органів та врахування інтересів учасників ринку. В іноземних державах має важливе значення рівень централізації та децентралізації керування земельним потенціалом, особливості повноважень здійснення землекористування мають представницькі органи територіальних громад, специфічними є організаційно-правові форми землекористування та форми власності на земельні ресурси. Визначено, що результати земельної реформи оцінюються шляхом ідентифікації соціальних, економічних та екологічних наслідків, які розглядаються у фізичному і якісному вимірі. Наслідки земельної реформи проявляються в реальній економіці та мають довготривалий вплив не лише на неї, а й на життєдіяльність усього суспільства загалом. Це стосуватиметься не лише нормативно-правового впровадження правил щодо організації ринку землі сільськогосподарського призначення, а й практичного аспекту забезпечення реалізації земельної реформи

земля; земельні відносини; земельна реформа; мораторій; досвід зарубіжних країн