В Україні на сьогодні застосовується Кодекс законів про працю (КЗпП, 1971), зміст якого не влаштовує суспільно–політичне життя країни та напрями міжнародної співпраці. В результаті законотворцями було внесено 95 уточнень, доповнень, правок і розроблено проєкт Трудового кодексу України. Стаття присвячена дослідженню застосування методів контролю, реалізація яких базується на нововведеннях проєкту Трудового кодексу відповідно до науково–розроблених і перевірених на практиці підходів до національних і міжнародних стандартів охорони праці. Під час проведеного дослідження запропоновано дві групи методичних прийомів (загальнонаукові та власні) з наведенням відповідних прикладів із оплати праці. Склад методичних прийомів визначено як: загальнонаукові ‒ аналіз і синтез, індукція та дедукція, аналогія та моделювання, абстракція та конкретизація, системний аналіз, функціонально–вартісний аналіз; власні ‒ органолептичні; розрахунково–аналітичні; документальні; узагальнення та реалізація результатів контролю, з відповідною структуризацією та описом елементів підгруп. Теоретична характеристика та прийоми застосування методів контролю відповідно до новацій трудового законодавства проілюстрована, зокрема, структурою законопроєкта Кодексу законів про працю України; новаціями проєкту трудового законодавства; кількістю безробітних в Україні за останні чотирі роки; видами трудових договорів; перевагами та недоліками дистанційної роботи тощо. Застосування широкого комплексу методів контролю заробітної плати має бути використано в зв’язку з розробкою оновленого КЗпП, що надзвичайно важливо для забезпечення його ефективності, оскільки їхнє раціональне поєднання сприяє достовірному нарахуванню та виплаті заробітної плати, в результаті збільшуватиметься добробут як кожного працівника, суб’єкта господарювання, так і країни загалом
види трудових договорів; дистанційна робота; контроль; методичні прийоми; новації трудового законодавства; оплата праці