Метою статті була розробка науково обґрунтованих рекомендацій щодо вдосконалення стратегічного управління аграрними підприємствами для підвищення їхньої ефективності та конкурентоспроможності. У роботі використано методи системного аналізу, SWOT-аналізу, а також статистико-економічні методи для оцінки стану та перспектив розвитку аграрних підприємств. У статті досліджено динаміку змін у структурі виробництва сільськогосподарської продукції за категоріями виробників у 2019-2023 роках, проаналізовано вплив військових дій на обсяги експорту основних агрокультур і узагальнено основні втрати агропромислового комплексу. Встановлено, що попри значні руйнування інфраструктури та порушення логістичних ланцюгів, український аграрний сектор демонструє високу стійкість і адаптивність. Особливу увагу приділено ролі різних форм господарювання, зокрема великих агропідприємств і фермерських господарств, у забезпеченні стабільності виробництва. Наведено дані щодо частки експорту зернових культур і технічних культур, а також розглянуто зміни у структурі посівних площ, що відображають трансформаційні процеси в аграрному секторі в умовах війни. Визначено, що низький рівень діджиталізації, дефіцит кваліфікованих кадрів і недостатня державна підтримка є основними чинниками, що обмежують ефективність аграрного виробництва. Аналіз підтвердив, що ці проблеми призводять до зниження продуктивності, обмеженої адаптації до сучасних технологій та низької конкурентоспроможності аграрних підприємств. Виявлено, що створення комплексного аграрного хабу, який поєднує освітню, технологічну та практичну складові, здатне суттєво підвищити рівень кадрового забезпечення. Запропоновано модель управління персоналом через впровадження системи безперервного навчання, використання цифрових технологій і персоналізованих планів розвитку. Обґрунтовано необхідність тісної співпраці аграрних підприємств із Міністерством цифрової трансформації та Міністерством аграрної політики для забезпечення державної підтримки і створення нормативної бази для роботи такого хабу. Отримані наукові та практичні результати можуть бути використані як основа для розробки стратегічних рішень, спрямованих на розвиток аграрного сектору в умовах післявоєнної відбудови та адаптації до сучасних економічних викликів
продуктивність; конкурентоспроможність; використання цифрових технологій; державна підтримка; розвиток кадрового забезпечення