Метою дослідження було обґрунтування теоретичних засад фінансового механізму забезпечення сталого розвитку аграрного сектору. Здійснено аналіз наукових підходів до розуміння сутності фінансового механізму в контексті забезпечення сталого розвитку та сформульовано його авторське визначення як комплексної системи фінансових відносин, що реалізується через сукупність взаємопов'язаних елементів, спрямованих на досягнення збалансованого економічного зростання, соціальної справедливості та екологічної безпеки. Визначено структуру фінансового механізму, що включає фінансові методи, важелі, інструменти, нормативно-правове та інформаційне забезпечення, та розкрито особливості їх застосування в аграрному секторі з урахуванням його специфіки. Встановлено, що фінансові методи формують методологічну основу функціонування механізму, фінансові важелі виступають засобами реалізації методів, а фінансові інструменти забезпечують практичну реалізацію фінансових відносин. Систематизовано функції фінансового механізму (мобілізаційна, розподільча, стимулююча, контрольна, стабілізаційна) та виявлено їх специфіку в економічній, екологічній та соціальній сферах. На основі порівняльного аналізу міжнародних практик встановлено, що інтеграція екологічних критеріїв у кредитну політику Бразилії забезпечила скорочення викидів парникових газів на 10-15 % в аграрному секторі, а канадська система агрострахування знизила волатильність доходів фермерських господарств на 35-40 %. Виявлено, що програма розвитку сільських територій Польщі забезпечила зростання частки органічного виробництва з 3,5 % до 7,2 % за 2015-2020 роки а в Угорщині доступ до фінансування отримали понад 12 тисяч малих фермерських господарств. Розроблено систему показників оцінки ефективності фінансового механізму за трьома вимірами сталості, що дозволяє комплексно оцінити результативність з урахуванням усіх аспектів сталого розвитку. Обґрунтовано важливість адаптивності фінансового механізму до змінних умов зовнішнього середовища, особливо в контексті кліматичних змін та ринкових флуктуацій. Отримані результати можуть бути використані для розробки стратегій і фінансових програм сталого розвитку аграрного сектору з урахуванням регіональної специфіки
фінансові інструменти; екологізація виробництва; зелене фінансування; інвестиційні інструменти; триєдина концепція; адаптивність