Фізичні, фінансові та системні ризики, пов’язані зі зміною клімату, продовжують зростати в економіках усього світу. У міру того як частота та інтенсивність кліматичних ризиків посилюються, стандартним інструментам прогнозування стає дедалі складніше адекватно враховувати складні еколого-економічні взаємодії. Метою цієї статті було детально дослідити роль штучного інтелекту (ШІ) та економічного прогнозування в управлінні кліматичними ризиками. Дослідження продемонструвало, що ідентифікація та прогнозування екстремальних погодних явищ суттєво покращуються завдяки використанню кліматичних моделей на основі ШІ. Пояснюваний штучний інтелект забезпечує додаткову прозорість, оскільки дає змогу аналітикам і політикам краще розуміти чинники, що впливають на прогнози, сформовані моделями посух, повеней і хвиль спеки. У поєднанні з моделями економічного прогнозування ШІ забезпечує проведення комплексних симуляцій того, як кліматичні виклики поширюються через ланцюги постачання, ринки праці, енергетичні мережі та фінансові системи. Попри ці переваги, моделювання на основі ШІ має низку обмежень, зокрема дефіцит даних, обмежену узагальнюваність результатів, а також етичні питання, пов’язані з прозорістю, енергоспоживанням і нерівністю. У дослідженні зроблено висновок, що інтеграція ШІ з економічним прогнозуванням формує надійну міждисциплінарну основу для оцінювання кліматичних ризиків, формування політики та розроблення адаптаційних стратегій. Водночас ефективність такого підходу залежить від удосконалення систем управління, розвитку інфраструктури даних і відповідального впровадження технологій. Практична значущість дослідження полягає у можливості більш точного та раннього оцінювання впливу кліматичних змін на економічні системи. Отримані результати є особливо актуальними для прогнозування та управління ризиками в енергетичному, аграрному та фінансовому секторах
машинне навчання; пояснювальний штучний інтелект; агентно-орієнтовані моделі; кліматична політика; економічна стійкість; інновації