Метою дослідження було визначення ефективних моделей управління торговельно-розважальними центрами на основі аналізу взаємодії підсистем активів, орендарів і потоків відвідувачів. Методологія включала порівняльну характеристику управлінських стратегій торговельно-розважальними центрами, системний підхід, а також концептуальне моделювання. Основні результати дослідження полягають у формуванні комплексного уявлення про торговельно-розважальний центр як відкриту адаптивну соціально-економічну систему, функціонування якої визначається взаємодією трьох ключових підсистем, управління активами, управління орендарями та управління потоками відвідувачів. У процесі дослідження вперше структуровано систему факторів впливу на торговельно-розважальні центри за п’ятьма взаємопов’язаними групами – макроекономічними, поведінковими, урбаністичними, технологічними та соціальними, що дозволило обґрунтувати багатовимірність середовища їх функціонування. Виявлено, що визначальним трендом розвитку є трансформація їх функції від переважно торговельної до комплексної – із домінуванням досвіду, дозвілля та сервісів. У результаті порівняльного аналізу управлінських стратегій ідентифіковано три базові типи – традиційні, адаптивні та антикризові – та встановлено їх принципові відмінності за логікою управління, рівнем гнучкості, орендною політикою та здатністю реагувати на зміни середовища. Обґрунтовано, що ефективність функціонування торговельно-розважальних центрів залежить не від використання окремої стратегії, а від здатності до їх комбінування залежно від рівня невизначеності. У межах дослідження розроблено концептуальні моделі управління підсистемами торговельно-розважальних центрів, зокрема модель управління активами, що базується на поєднанні показників заповненості, дохідності та просторової ефективності; модель управління орендарями, яка передбачає формування збалансованої структури орендарів із урахуванням їх ролі у формуванні трафіку; модель управління потоками відвідувачів, що враховує поведінкові патерни споживачів і просторову організацію об’єкта. Практичне значення дослідження полягає у можливості використання розроблених підходів і моделей для оптимізації управління торговельно-розважальними центрами, зокрема у сфері формування орендної політики, управління структурою орендарів, планування простору та аналізу поведінки відвідувачів
орендна політика; поведінка відвідувачів; структура орендарів; просторова організація; економічна ефективність