У статті здійснено аналіз досвіду формування економічного механізму розвитку аквакультури в Німеччині і виокремлено можливі шляхи його застосування в Україні. Приділено увагу економічним даним виробництва їстівної мідії. Зроблено акцент на можливостях виокремлення прогресивних інструментів модернізації існуючої системи збору даних рибного господарства, їх передавання і розповсюдження. Зроблено висновок, про важливість нарощування обсягів виробництва та реалізації нішевих культур. Обґрунтовано напрямки удосконалення заходів для ефективної дії організаційно-економічного механізму регулювання аквакультури з метою подолання стагнації у забезпеченні населення рибою походженням з вітчизняної аквакультури в достатніх обсягах і за доступною споживачеві ціною. Запропоновано створити і запровадити до практичного функціонування Спеціальний фонд підтримки рибного господарства та аквакультури. Серед заходів економічного розвитку аквакультури в Україні з урахуванням досвіду Німеччини нами виокремлено напрацювання законодавчої бази, що сприятиме інвестиційній привабливості галузі та її модернізації; поліпшення фінансово-кредитного забезпечення аквакультури; запровадження комплексу заходів для належного функціонування рибовідтворювальних заводів, забезпечення здійснення генетичних досліджень і експертиз в рибному господарстві та аквакультурі, придбання обладнання та витратних матеріалів, створення спільних суб’єктів господарюванння з комерційного вирощування в українських водних об’єктах, а також у рециркуляційних аквакультурних системах, комерційно привабливих видів риб, молюсків, водоростей
економічний механізм; нішеві культури; імпорт; експорт; ринок риби; ліцензія; економічні дані; аквакультура; галузь