У статті здійснено аналіз цінових позицій української пшениці на світовому ринку, виявлено основних конкурентів та цільові ринки її збуту, а також завдання, які постають перед операторами зернового ринку у зв`язку з розширенням участі у світовій торгівлі, адже Україна наростила обсяги збуту пшениці за останні 7 років більше ніж у три рази. Частка України в загальному обсязі збуту пшениці країнами Чорноморського басейну у 2019/2020 маркетинговому році склала 23,1 %, частка Росії – 48,4 %, Румунії – 10,1 %. Вочевидь, серйозним конкурентом України в Причорноморському регіоні є Росія, яка за цей період також наростила обсяги збуту пшениці на експорт більш, ніж у тричі і має достатньо політичних та економічних мотивів для проведення агресивної цінової політики. Інші найближчі конкуренти - Франція та Румунія, мають досить сильні ринкові позиції завдяки протекціоністській політиці ЄС. Підвищення біржових котирувань на зерно у 2020 році призвело до загострення цінової ескалації на світових ринках у гонитві за прибутками. Для посилення здобутих ринкових позицій на світовому ринку зерна й отримання достойних результатів підприємницької діяльності варто задіяти внутрішні та зовнішні резерви підвищення конкурентоспроможності, такі як стабілізація макроекономічних показників і, зокрема, валютного курсу, оптимізація технологій виробництва та зберігання продукції для зниження втрат, дотримання принципів ділової етики та дисципліни під час виконання укладених контрактів, розширення можливостей інфраструктури та логістики ринку зерна, посилення інформаційної роботи та професійної промоції для підвищення іміджу української продукції та просування її на зарубіжні ринки. Між тим сьогодні підприємницьким структурам агробізнесу необхідно виважено підходити до подальшого нарощування обсягів експорту українського зерна, оцінювати можливості ефективного його збуту з огляду на потреби світового ринку та результати власної господарської діяльності
ціни; цінові позиції; конкурентоспроможність; ф`ючерси; експорт; імпорт; пшениця