Mysnyk, O.
(2022).
The role of Vilfredo Pareto in the development of the theory of social welfare.
Economics and Business Management,
13(4),
84-93.
https://doi.org/10.31548/economics13(4).2022.84-93
Стаття присвячена внеску видатного італійського економіста Вільфредо Парето в теорію суспільного добробуту. Висвітлено основні теоретичні здобутки економіста щодо визначення та вимірювання суспільного добробуту. Вільфредо Парето відхиляв принцип кількісної корисності та розробив власну концепцію максимізації добробуту через теорію такого оптимального розподілу ресурсів, в тому числі товарів, при якому будь-який їх перерозподіл не призведе до збільшення корисності індивіда без зменшення корисності для інших індивідів. Надаючи визначального значення саме ефективному розподілу ресурсів на противагу їх нескінченній максимізації, В. Парето вперше за багато років розвитку економічної думки зазначив, що джерелами добробуту суспільства не можна вважати виключно збагачення матеріальними благами, оскільки вагоме значення є можливість їх ефективного перерозподілу на засадах гуманності та високих моральноетичних цінностей. Тобто вперше в теорії добробуту набуває значення рівень людського розвитку суспільства, його моральні цінності, вага етичних та гуманістичних принципів. Наведені підходи надають можливість визначити відносний критерій ефективності або оптимальності для функціонування економічної системи. Він конкретизує стан оптимальності за таким принципом: це досягнення такого стану, коли ніхто не може покращити своє становище, не отримавши при цьому гірше. Вказано на важливість визначення оптимуму з точки зору виробництва. При цьому мова йде про структуру виробництва за певного обсягу ресурсів і технічного забезпечення, яка, за його підходом, стає оптимальною, коли неможливо збільшити виробництво одного товару без одночасного зниження виробництва. Така оптимальна ситуація має місце, коли граничні продуктивності факторів виробництва однакові в усіх варіантах їх застосування. Зроблено аналіз положень, де зростання суспільного добробуту стосується не обсягу виробництва чи ресурсів, а споживання матеріалів і створення сукупного суспільного попиту. Оскільки, відповідно до термінології, валовий випуск і валовий дохід країни є одним і тим же (оцінка обсягів виробництва дорівнює сумі виплат власникам вхідних ресурсів), «Оптимум Парето» є максимальне виробництво (або доходу) економіки і є найбільш ефективним оперативним показником. З точки зору прийняття політичних рішень, ідея «оптимуму Парето» призводить до наступного критерію Парето для формулювання політичних цілей: зміна соціальної політики виправдана, якщо в результаті такої зміни всі члени суспільства буде краще, або якщо покращення торкнеться деяких його членів, а стан усіх інших не погіршиться. Такий розподіл благ в економіці в іншому випадку є ефективним, коли їх неможливо перерозподілити для покращення становища одного члена суспільства без одночасного погіршення становища іншого члена суспільства. На основі цього консолідуючою ідеєю в Україні, має стати якість життя, яка сприятиме саме нації вибудувати особистий шлях подальшого розвитку, де відбудеться формування умов для успішної реалізації особистості, виступить базовим рушієм оцінки економічних реформ
теорія добробуту; суспільний добробут; економічний розвиток; рівень життя; багатство; цінність; корисність; благо; споживач; виробник; держава
[1] Skrypnychenko, M., Prykhodko, T., & Sydenko, V. (2010). The potential of endogenous growth of the economy of Ukraine. Kyiv: Institute of Economics and Forecasting of the NAS of Ukraine.
[2] Shumska, S.S. (2005). Inflation or revaluation: Which of the two disasters is the lesser? Economics and forecasting, 3, 127-146.
Retrieved from http://eip.org.ua/docs/EP_05_3_127_uk.pdf.
[3] Tarasevich, Yu.E., & Petrunya, V.M. (2013). History of economic thought. Kyiv: Center for Educational Literature.
[4] Lukashevich, V.V., & Penkovskyi, D.D. (2013). History of economic teachings. Moscow: National Institute of Business.
[5] Economic views of Vilfredo Pareto. (n.d.). Retrieved from http://stud.com.ua/47071/politekonomiya/ekonomichni_poglyadi_vilfredo_pareto#17.
[6] Galushko, V.P., van Hulenbroek, G., Kovtun, O.A., et al. (2003). Basics of agrarian economy. Kyiv: Higher Education.
[7] Petrenko, V.P. (2003). To determine ways to optimize relations between the state, producers and consumers using the laws of the Pareto-efficient market. Scientific Herald of Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and Gas, 4, 71-76. Retrieved from http://elar.nung.edu.ua/handle/123456789/908.
[8] Vdovenko, N., Baidala, V., Burlaka, N., & Diuk, A. (2018). Management mechanism of agrarian economic system: Composition, functioning and factors of development in Ukraine. Problems and Perspectives in Management, 16(2), 179-189.
doi: 10.21511/ppm.16(2).2018.16.
[9] Kvasha, S., Pankratova, L., Koval, V., & Tamošiuniene, R. (2019). Illicit financial flows in export operations with agricultural products. Intellectual Economic, 13(2), 105-209.
Retrieved from https://ojs.mruni.eu/ojs/intellectual-economics/article/view/5302/4682.
[10] Vdovenko, N.M., Kuksa, I.M., Ilyin, V.Yu., & Sakhatskyy, M.M. (2022). Innovative strategy for the formation of a security system management of innovative development of the agro-food sector in the context of digitalisation. Formation of Market Relations in Ukraine, 5(252), 26-33. doi: 10.5281/zenodo.7112951.
[11] Koval, V., Hrymalyuk, A., Atstaja, D., Nesenenko, P., Kovshun, N., & Masina, L. (2022). Hypothesis of a two-level investment system and the prospects for the planned development of the socialist market economy. Scientific Herald of the National Mining University, 4, 138-144. doi: 10.33271/nvngu/2022-4/138.
[12] Vdovenko, N.M., Kuksa, I.M., Dyachenko, T.O., & Siryk, M.V. (2022). Managing innovation activities in a globalised international economy and changes in consumer safety and behaviour. Formation of Market Relations in Ukraine, 2(249), 120-127. Retrieved from http://dndiime.org/wp-content/uploads/2022/06/2-2022.pdf.
[13] Arsawan, I.W.E., Koval, V., Rajiani, I., Rustiarini, N.W., Supartha, W.G., & Suryantini, N.P.S. (2022). Leveraging knowledge sharing and innovation culture into SMEs sustainable competitive advantage. International Journal of Productivity and Performance Management, 71 (2), 405-428. doi: 10.1108/IJPPM-04-2020-0192.
[14] Lozhachevska, O.M., Vdovenko, N.M., Rodchenko, S.S., & Ihnatyuk, V.V. (2022). Management of the adaptive strategic planning system of an innovation-oriented competitive enterprise in the context of globalisation and COVID-19. Formation of Market Relations in Ukraine. 1(248), 53-60. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/frvu_2022_1_10.
[15] Zherlitsyn, D., Talavyria, M., Bakun, Y., Saiapin, S., & Galaieva, L. (2022). Shannon Entropy as an indicator of the effectiveness of e-advisory in Ukraine. Journal of Information Technology Management, 14(3), 50-64.
[16] Kvasha, S., Davydenko, N., Pasichnyk, Y., Viatkina, T., & Wasilewska, N. (2018). GDP modelling: Assessment of methodologies and peculiarities of its usage in Ukraine. Problems and Perspectives in Management, 16(4), 186-200. doi: 10.21511/ppm.16(4).2018.16.