Актуальність дослідження зумовлена перш за все більшою невизначеністю бізнесу у сільському господарстві порівняно з іншими секторами та його провідним місцем в економічному розвитку України, необхідністю зміцнення продовольчої безпеки, розвитку сільських територій та охорони навколишнього середовища. Метою дослідження була порівняльна оцінка рівнів і тенденцій державної підтримки суб’єктів господарювання сільського господарства України та країн-членів ЄС загалом, визначення економічних наслідків впровадження стратегій «Farm to Fork» та «Біорізноманіття» в сільськогосподарське виробництво України та удосконалення інструменту прийняття рішень щодо державної підтримки підприємницьких структур аграрного сектора України у 2026-2030 роки. У процесі дослідження застосовувалися методи аналізу та синтезу, метод математичного моделювання, нормативний та розрахунково-конструктивний методи. У результаті дослідження було проаналізовано інструменти та напрями державної підтримки підприємницьких структур аграрного сектору України в умовах воєнного стану, подана порівняльна оцінка державної підтримки сільського господарства України та країн-членів ЄС в 2019-2023 рр.. Встановлено, що впровадження стратегій «Farm to Fork» та «Біорізноманіття» може зменшити в короткостроковій перспективі в сільськогосподарських підприємствах обсяги виробництва зерна на 9,2 %, насіння олійних культур на 21,0 %, а величину прибутку на 1,02 млрд. дол. США або біля 57,6 дол. США у розрахунку на 1га сільськогосподарських угідь. Запропоновано математична модель для оцінки прийняття рішень щодо вибору пріоритетних напрямів державної підтримки сільськогосподарського виробництва. Практична цінність отриманих у процесі дослідження результатів полягає в можливості їх використанні центральними та регіональними органами виконавчої влади, які проводять аграрну політику, при прийнятті рішень щодо розвитку сільського господарства України
підприємництво; сталий розвиток; аграрна політика; агропродовольча торгівля; фінансування; євроінтеграція