Метою роботи було кількісно оцінити конкурентоспроможність квітникарства як напряму аграрного підприємництва в Україні, виокремити ключові ризики та запропонувати управлінські й політичні рішення з урахуванням міжнародного досвіду. Методологія поєднувала теоретичні рамки (модель п’яти сил, ресурсно-орієнтований і кластерний підходи) з емпіричним аналізом: використано місячні ряди 2019-2024 років із міжнародних баз зовнішньої торгівлі та офіційної статистики; побудовано лінійну регресійну модель рентабельності продажів з індексованими факторами (база 2021 = 100) для цін на енергоносії, імпортних інпутів і заробітної плати; виконано сценарний аналіз. Через відсутність у відкритому доступі системних даних про внутрішнє виробництво ринкові оцінки отримано за проксі HS 0603; для підсегмента HS 0603.10 (троянди) у 2021 році імпорт становив 20,72 млн дол. і 5,81 тис. т, у 2022 році – 24,45 млн дол. і 4,57 тис. т; у 2023 році експорт загалом – близько 0,743 млн дол. (42,9 т). Питома вартість імпорту (0603.10) зросла з ≈3,57 до 5,35 дол./кг. Регресійні оцінки засвідчили, що підвищення індексу цін на енергоносії на 10 пунктів (≈+10%) асоціюється зі зниженням рентабельності продажів на 4,1 п.п., зростання індексу імпортних інпутів на 10 пунктів – на 2,7 п.п., індексу заробітної плати – на 1,5 п.п. Сезонні піки попиту (лютий-березень) суттєво концентрують виручку, що підвищує вимоги до планування запасів і збуту. Практична значущість полягає у кількісній оцінці очікуваних ефектів від вертикальної інтеграції, кооперації закупівель, енергоефективних інвестицій, холодових логістичних хабів і цифрових каналів збуту; поєднання цих рішень разом із таргетованими грантами та пільговим кредитуванням здатне підвищити рентабельність галузі на ≈3-6 п.п. у середньостроковій перспективі
ринок квітів; втрати; експорт; імпорт; рентабельність