Метою даного дослідження було обґрунтування ролі інноваційного підприємництва у підвищенні результативності та фінансової стійкості аграрних підприємств України в умовах воєнних і макроекономічних викликів. Методологія дослідження ґрунтувалася на емпіричному підході із застосуванням структурно-логічного, порівняльно-динамічного, статистично-динамічного, інтервального, описового, трендового, технологічно-функціонального, та інституційно-порівняльного аналізу, узагальнюючого аналізу джерел та кейс-стаді діяльності аграрного підприємства. Результати дослідження показали зростання частки інноваційно активних аграрних підприємств з 6,2-6,5 % у 2020 році до 7-8 % у 2024-2025 роках, попри скорочення загальних капітальних інвестицій у 2022 році. Встановлено, що трекери рівня пального та системи моніторингу технічного стану машин застосовувалися приблизно у 70 % господарств, тоді як системи лінійної навігації та аналізу динаміки поля – у близько 60 %. У 2021-2023 роках із використанням дронів було оброблено близько 3,1 млн гектарів, а у 2024-2025 роках – до 1 млн гектарів щорічно. Диференційоване внесення ресурсів забезпечувало приріст урожайності на 4-22 %. Аналіз діяльності «Миронівського хлібопродукту» засвідчив відновлення операційної маржі до 11-12 % та зростання прибутку до сплати відсотків, податків, амортизації та зносу до 16-17 % у 2023-2024 роках. Порівняння з Польщею, Словаччиною, Угорщиною та Румунією показало, що у цих країнах на інноваційні напрями спрямовується 5-10 % коштів другого стовпа Спільної аграрної політики Європейського Союзу при рівні освоєння 70-85 %, що забезпечує приріст продуктивності на 15-30 % і рентабельності на 20-40 %. Практичне значення дослідження полягає у можливості використання його результатів аграрними підприємствами для обґрунтування рішень щодо впровадження інновацій
технологічне оновлення; агробізнес; інноваційна активність; інвестиції; трансформації; стійкість