Економіка і управління бізнесом

Метою даного дослідження було здійснення комплексного аналізу системи бюджетних інструментів стимулювання екологічної трансформації українського агросектору та розроблення науково обґрунтованих рекомендацій щодо оптимізації механізмів державного фінансування сталого розвитку аграрного виробництва. Методологічну основу склали принципи системності, об’єктивності та історизму, застосовувалися структурно-функціональний аналіз, порівняльний аналіз, контент-аналіз та аналіз вторинних даних для дослідження нормативно-правової бази, офіційних звітів та статистичних матеріалів за період 2024 – початку 2025 років. Встановлено формування багаторівневої системи бюджетного стимулювання з обсягом фінансування понад 24 млрд грн у 2025 році, що охоплює понад 300 тисяч бенефіціарів через механізми від прямих грантів до податкових стимулів, при цьому виявлено диспропорцію між традиційними субсидійними програмами, які становлять 70 % від загального обсягу, та цільовими екологічними ініціативами. Ключовою тенденцією стала інтеграція екологічних стандартів у фінансові програми під впливом міжнародних партнерів, що проявилося у впровадженні обов’язкової екологічної та соціальної оцінки в рамках програми пільгового кредитування, демонструючи еволюцію від реактивної підтримки до проактивного формування інвестиційного клімату. Систематизація європейського досвіду виявила стратегічну дилему України між адаптацією до стандартів Спільної аграрної політики Європейського Союзу та збереженням конкурентоспроможності агроекспорту, при цьому практичні результати впровадження технологій точного землеробства, біоенергетики та органічного виробництва засвідчили потенціал скорочення використання ресурсів на 15-25 % при збереженні продуктивності. Основними обмеженнями ефективності визначено фрагментарність екологічних критеріїв у традиційних програмах підтримки, складність доступу до грантового фінансування для малих виробників через високі вимоги до співфінансування та відсутність комплексної системи моніторингу екологічних результатів бюджетних витрат. Дослідження сформувало науково-методичну основу для удосконалення державної політики стимулювання екологічної модернізації агросектору через створення координаційних платформ, впровадження цифрових систем екологічного моніторингу та розроблення диференційованих підходів до фінансування різних категорій виробників

державна підтримка; фінансові інструменти; грантові програми; субсидії; податкові пільги