Метою статті було оцінити еколого-економічні наслідки воєнних дій для сільськогосподарських угідь України та визначити основні еколого-економічні показники для оцінки впливу воєнних дій на довкілля з подальшою можливістю відновлення аграрного бізнесу в післявоєнний період. Дослідження базувалося на комплексному аналізі екологічних, економічних та соціальних наслідків воєнних дій для аграрного сектору України із використанням польових обстежень, супутникових даних, лабораторних аналізів ґрунту та офіційної статистики. Встановлено, що внаслідок бойових дій понад 200 тис. гектарів сільськогосподарських земель зазнали ушкоджень, з них близько 20 % найродючіших угідь виведено з обігу, при цьому у Харківській, Донецькій, Миколаївській, Луганській та Запорізькій областях зафіксовано перевищення нормативів важких металів у ґрунті: свинець – у 3 рази, кадмій – у 2,5 раза, арсен – у 2 рази, нікель – більш як у 2 рази та цинк – в 1,6 раза. У свою чергу, на досліджуваних сільськогосподарських угіддях у межах Вишгородського району Київської області не було зафіксовано перевищення гранично допустимої концентрації рухомих форм важких металів, зокрема свинцю, кадмію та ін. Зафіксоване значне перевищення фонових рівнів важких металів у ґрунтах створює довгострокові ризики для якості та безпечності продовольчої продукції, економічних збитків і здоров’я населення, що підкреслює важливість моніторингу забруднення ґрунтів у зонах впливу бойових дій на сільськогосподарських підприємствах. Проведене дослідження показало, що прямі економічні втрати включали втрату понад 4 млн гектарів посівів, руйнування понад 100 зерносховищ загальною потужністю 2 млн тон, а також зниження врожайності на понад 500 тис. гектарів через відсутність зрошення. Непрямі збитки проявилися у скороченні виробництва на 15-20 %, зростанні цін на продукти харчування на 35-40 %, падінні обсягу інвестицій на 40 % та припиненні діяльності понад 30 % малих і середніх підприємств. Виявлено, що соціально-економічні наслідки охоплювали міграцію понад 6,5 млн осіб та погіршення продовольчої безпеки, проте досліджувана територія володіє також значним потенціалом відновлення
деградація ґрунтів; аграрний сектор; витрати; продовольча безпека; державна підтримка